14 січня в Мякотівській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулося засідання МО природничо-математичного циклу за темою "Використання Інтернет - технологій у навчально-виховному прооцесі" Голова МО Герасімчук

Досвід роботи викладання Захисту Вітчизни

Застосування сучасних інтерактивних технологій в особистісно зорієнтованому навчанні учнів з предмета «Захист Вітчизни»

Досвід роботи вчителя предмета  «Захист Вітчизни» Герасімчука П. М., М’якотівської ЗОШ І-ІІІ ступенів с. М’якоти Ізяславського району Хмельницької області.

Сьогодні, коли новітні наукові відкриття швидко знаходять застосування у військовій практиці, зростає значення підготовки молоді до захисту Вітчизни. Для цього, вчителю потрібно постійно підвищувати свій рівень знань та методику викладання предмета, займатися самоосвітою. Допризовна підготовка проводиться на основі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положення про допризовну підготовку і є складовою частиною підготовки юнаків допризовного і призовного віку до військової служби. Вона є обов'язковим державним предметом, включає в себе навчання та військово-патріотичне виховання молоді і передбачає: підготовка молоді до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, підготовка учнів до служби у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі.  

Для вирішення цих завдань у моїй роботі склалася система, яка має цілеспрямований характер:

-по-перше, учні оволодівають системою військових знань, здобувають навички та вміння в обсязі відповідної програми;

-по-друге, у майбутніх захисників Вітчизни формуються почуття патріотизму, відповідальності за виконання військового обов'язку, дисциплінованість, моральні та військово-статутні норми поведінки, повага до військової спеціальності та інші якості;

-по-третє, учні розвиваються розумово та фізично відповідно до вимог майбутньої військової діяльності та умов служби;

-по-четверте, активізується  психологічне гартування молоді, виробляється внутрішня готовність до подолання труднощів, емоційно-вольова стійкість, позитивне ставлення до військової спеціальності та інші необхідні воїну якості.

Однією з головних вимог до керівництва допризовною підготовкою я  вважаю глибоко продумане планування навчально-виховного процесу. Організаційною формою навчання предмету є урок. Однак, особливістю уроків з основ військової справи є їх військова тематика. Отже, урок є зовнішньою формою, яка містить внутрішні, специфічні для військової справи форми. Такими формами у системі військової підготовки виступають теоретичні і практичні заняття, які в свою чергу також поділяються на різні види форм.

На уроках з предмету «Захист Вітчизни» я застосовую такі форми проведення занять: теоретичні, практичні, комплексні,  ігри на місцевості, контрольні.

Теоретичні заняття проводжу переважно у формі шкільної лекції із застосуванням комп’ютерних технологій, розповіді чи бесіди з використанням дидактичного матеріалу і технічних засобів навчання.

  Практичні заняття передбачають формування навичок виконання прийомів, дій і нормативів з використанням зброї, приладів, спорядження, засобів інженерного обладнання та індивідуальних засобів захисту, нестандартного спортивного обладнання тощо, а також спеціальний психологічний тренінг.

Комплексні заняття я проводжу з метою закріплення і вдосконалення умінь і навичок необхідних учням, формування готовності юнаків до дій в екстремальних ситуаціях. Вони передбачають логічно послідовне виконання прийомів, дій, нормативів, завдань з різних розділів програми.

Гра на місцевості являє собою комплекс завдань, які виконуються в умовах тактичної обстановки, що вимагає від учнів напруження фізичних сил, моральної і психологічної стійкості для практичного застосування і перевірки знань і навичок, здобутими учнями на теоретичних і практичних заняттях.

Контрольні заняття я застосовую для визначення рівня знань і практичних навичок учнів з виставленням їм підсумкової оцінки.

У своїй роботі, з метою досягнення цілей навчання,  застосовую різні методи навчання. Це усне (словесне) навчання - при поданні нового матеріалу (розповідь, шкільна лекція, пояснення, бесіда). Наочні методи є засобами практичної реалізації принципу наочності навчання. Основними наочними методами, що використовую, є мультимедійний показ прийомів та операцій, презентації, показ і демонстрація як ілюстративного так і предметного матеріалу.  Практичні методи я застосовую з метою формування в учнів умінь і навичок. Основні з них - інтерактивні вправи, тренування, змагання. Самостійна робота учнів - необхідний елемент навчального процесу. Без самостійної роботи неможливо розраховувати на глибоке і міцне засвоєння навчального матеріалу. Основне завдання    самостійної роботи - навчити учнів працювати з підручником. Тому безпосередньо на уроці я відвожу деякий час для роботи з підручником та іншим друкованим джерелом (статутом, порадником тощо).

У сучасних умовах одним із актуальних завдань є підвищення ефективності навчального процесу. Тому, я застосовую такі ефективні методи, як інтерактивний, ситуативно-рольовий та проблемний метод, метод поетапного формування знань, вмінь та навичок, змагальний метод, вікторини і тематичні брейн-ринги, які найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу до навчання.

Основні типи уроків, які я застосовую у своїй роботі:

1. Уроки формування нових знань, на яких у формі лекції з застосуванням комп’ютерних технологій, розповіді, бесіди повідомляю теоретичні знання, роблю висновки та узагальнення.  

2. Уроки закріплення і вдосконалення знань, що проводяться у вигляді повторення навчального матеріалу або теми розділу. На них здійснюю закріплення вмінь і навичок зі стройової і вогневої підготовки, робота з приладами тощо.  

3. Уроки формування вмінь і навичок проводяться на практичних заняттях з вогневої, тактичної і стройової підготовки, статутів ЗСУ , основ цивільного захисту, військово-медичної  підготовки де учні спочатку отримують знання, а потім на основі отриманих знань формують вміння і навички у стрільбі,  у виконанні стройових прийомів, у застосуванні індивідуальних засобів захисту та наданні першої медичної допомоги.  

4. Уроки перевірки знань, вмінь і навичок, на яких провожу перевірку теоретичних знань і практичних навичок учнів за формою контрольного заняття.

5. Комбіновані уроки, які об'єднують декілька дидактичних завдань. На комбінованому уроці я об'єдную роботу по формуванню нових знань з удосконаленням і перевіркою засвоєння нового матеріалу, застосовуючи різні методи роботи:  інтерактивні (метод «Мозкового штурму», «Вільного мікрофону»,  «Навчаючи – учуся», «Займи позицію»,  «Вилучи зайве») інтерактивні вправи та ігри, брейн-ринги та вікторини,  змагання, різні види самостійної роботи, оцінюю результати роботи  учнів. На таких уроках досягаються найвищі показники в навчанні учнів з предмету «Захист Вітчизни».

При написанні плану-конспекту і проведенні сучасного уроку звертаю увагу на використання різних форм і методів навчання та дотримання основних етапів уроку, які допомагають як найкраще реалізувати поставлену мету на даний урок.

Основні етапи уроку, які я використовую:

І.  Організаційний етап, який включає наявність чіткого плану уроку, підготовки учнів до активної роботи та організації  їхньої  уваги. Це шикування учнів, доповідь про прибуття класу на урок, привітання, перевірка наявності учнів та їх зовнішнього вигляду, тренування у виконанні стройових прийомів.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Перевіряю вивчення або виконання домашнього завдання учнями методами усного опитування, письмової роботи або найбільш розповсюдженим методом діагностичних тестів.  Метод діагностичних тестів,  який я більш частіше застосовую, дає можливість перевірити знання всіх учнів у обмежений час. Перевірка домашнього завдання сприяє актуалізації опорних знань та подальшої роботи на уроці. Мотивацію навчально-пізнавальної діяльності я провожу  методом постановки проблемних питань, створення проблемної ситуації, цитати,  короткої історії. Вона дає можливість сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Потім оголошую тему, мету уроку, педагогічні очікування, тобто те, що учні повинні досягти в результаті уроку, що від них очікує вчитель.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. Засвоєння нових знань намагаюсь проводити в доступній, переконливій формі з застосуванням комп’ютерних технологій. Більшість уроків я провожу, як урок-презентацію, а уроки з тактичної підготовки моделюванням бойових дій із звуковими ефектами, медіа уроки. Під час інтерактивної вправи провожу інструктування, поділ на групи або розподіл за ролями, організовую практичну роботу учнів для самостійного вивчення матеріалу та досягнення поставлених цілей уроку, презентацію результатів виконаної вправи.      

ІV. Закріплення нових знань і умінь. Цей етап провожу методом інтерактивної гри, методом рольової гри, методом практичної роботи в групах, методом вікторини або брейн-ринга, створенням нестандартної ситуації та її вирішення, методом «Мозкового штурму», «Вільного мікрофону»,  «Навчаючи – учуся»  на уроках зі стройової підготовки, тестуванням, змаганням.

V. Підведення підсумків уроку.  Роблю висновки про реалізацію поставлених на уроці завдань, висновки про наслідки успішності учнів та коментар  оцінок за відповіді, форми стимулювання отриманих знань учнями.

VІ. Рефлексія. Запитую учнів, що їм найбільше запам’яталось на уроці, що сподобалось, а що ні, що нового вони дізналися на уроці та де можуть застосувати отримані на уроці знання.

VІІ. Повідомляючи домашнє завдання, роз'ясняю, які розділи теми та яким способом треба вивчити самостійно, як краще організувати свою роботу. Заняття з предмета «Захист Вітчизни» мають свою специфіку, бо вони пов'язані зі зброєю, технікою, боєприпасами, технічними засобами навчання, з проведенням занять на місцевості. Тому безпека учнів під час занять забезпечується постійним, суворим і неухильним дотриманням вимог статутів, порадників, а також визначених заходів безпеки, які доводяться на кожному уроці.         

Актуальним завданням вчителя в умовах розвитку сучасної системи освіти та широкого впровадження ІКТ в навчальний процес вважаю є розробка і впровадження медіа уроків, які підвищують ефективність засвоєння інформації до 65 %.         

         Найважливішим психолого-педагогічним завданням вчителя є не штучне примушення учнів до вивчення військової справи, а вироблення інтересу до них. Використання різноманітних інтерактивних технологій в навчанні це лише спосіб створення атмосфери в класі, яка сприяє співпраці, розумінню у викладанні матеріалу, дає змогу реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

Досвід роботи з трудовогого навчання

 

        

  

Психолого-педагогічна наука довела, що враховувати нахил до творчої діяльності слід з дитинства, оскільки в цей період формується уявлення про навколишню дійсність, закладаються основи світогляду. Вже з перших класів треба вчити учнів самостійно поповнювати свої знання, виробляти в них активну життєву позицію, здійснювати навчання й виховання у тісному поєднанні з суспільно корисною працею. У школі закладається той фундамент, на якому базується світогляд сучасної людини, її професія, творча, ділова підготовка, гармонійний розвиток особистості. Знання, здобуті в школі, досвід творчої діяльності у дальшому стануть не тільки основою, а й стимулом самоосвіти і самовдосконалення.

Виявляється, що розв’язання цих завдань школою пов’язане з великими труднощами, для подолання яких необхідне значне вдосконалення навчально-педагогічного процесу, застосування найефективніших методів навчання.

Здобуття знань завжди включає певні труднощі, до подолання яких, дітей треба готувати. Причому така підготовка повинна здійснюватись поступово – від зацікавленості через потребу до творчості з наростанням інтелектуальних утруднень.

Отже, щоб людина творчо мислила, її потрібно цього навчити. Важливою ланкою такого навчання є створення відповідних умов, за яких у дітей виникає потреба в пізнанні, бажання подолати утруднення заради нового, невідомого. Такі умови виникають, коли учневі треба виконати якесь навчальне завдання, творчий проект, але знань недостатньо, і щоб досягти мети, він свою діяльність спрямовує на пошук нових знань чи способів дії.

Використання наслідків навчання зумовлено особливостями навчального матеріалу. При використанні свого методу ми можемо використовувати різні методи:

·        Пояснювально –ілюстративний;

·        Репродуктивний;

·        Проблемний;

·        Частково пошуковий;                                                                                                     

·        Дослідницький;

Ці методи можна  поєднувати з різноманітними  формами організації навчальної     діяльності учнів на уроці:

·        Фронтальною

·        Груповою

·        Роботою в парах

·        Індивідуальною роботою                                                                                                       

         При проведенні уроків основним завданням для вчителя постає завдання : якісно, зрозуміло, з зацікавленням до свого предмету подати учням необхідний матеріал, тут і постає питання : який із методів навчання краще використати, щоб досягти найкращих результатів .

         Ознайомившись із  методами навчання  які використовуються і проаналізувавши їх, я вирішив зупинитись, і застосувати в своїй роботі – проблемний метод навчання, поєднувати його із різноманітними формами організації навчання, таким як: груповою, роботою в парах, індивідуальною роботою, фронтальною.

         Оптимальне поєднання проблемного методу і різних форм навчання дозволяє мені вивести навчальну діяльність на інтерактивний рівень. Коли школярі на уроках праці працюють разом, у парах чи невеликими групами, вирішують поставлену проблему, аналізують матеріал підручника  чи інші джерела – вони досягають порозуміння   заради  досягнення поставленої мети та роблять власні висновки.

         При використанні проблемного навчання, слід зрозуміти, що ознакою проблемності  не є  вирішення будь-якої  трудності, що виникає в процесі  пізнання  нового матеріалу. Вчитель, поставивши перед учнями складне питання, повинен дбати не тільки про результати, а і повинен звернути увагу на шлях його одержання. Проблемне навчання вимагає від учителя спеціальних знань і вмінь, вдумливого, і творчого ставлення до нього.

         Провівши два уроки на одну й ту саму тему за двома методами: інформаційно – ілюстративним і проблемним навчанням, побачивши, що на першому і другому уроці учні навчальний матеріал засвоїли.

          Але мені було цікаво, на якому уроці він був засвоєний краще, свідоміше, коли викликав в учнів більший інтерес, творчу активність?

Проаналізувавши проведені уроки, я можу з упевненістю сказати, що в другому випадку учні були активніші, бо кожний брав участь у пошуках і встановленні істини. Атмосфера  творчості, самостійна пізнавальна діяльність завжди захоплюють школярів.

         Вміле поєднання мислиннєвої та моторної діяльності зумовлюють пізнавальний інтерес учнів до матеріалу, який вивчається.

Головним досягненням при використанні даного методу полягає в тому, що знання здобуті таким методом, стали власним переконанням учня, а вміння і навички дістають практичне застосування.

Правильне розуміння суті проблемного навчання, успішне його використання на практиці, значною мірою залежить від розуміння поняття «проблемне навчання». Найважливішим поняттям проблемного навчання є проблемна ситуація. Базою, основою проблемності є проблемне завдання. Учень може, наприклад, з досвіду знати, як його розв’язати, і в такому разі проблемність не виникає. Або завдання може бути пов’язане з недоступним для учня матеріалом. Він не розуміє, що від нього вимагається. В цьому випадку проблемність теж не виникає. Але коли завдання відповідає можливостям учнів, несе в собі нові, необхідні в даний момент знання чи спосіб дії, без яких неможливе виготовлення виробу чи виконання якогось завдання, коли в учня виникає цікавість, потреба, прагнення його виконати, відкриваються всі умови для вияву принципу проблемності. Такі умови формують психологічний стан учня, який можна назвати проблемною ситуацією, або кажучи іншими словами – це стан учня, який виникає під час сприйняття умови проблемного завдання і спрямовує його на пошукову діяльність.

Проблемне навчання передбачає поступове включення учнів у самостійну пізнавальну діяльність. У трудовому навчанні, як показує практика, доцільно виділити чотири етапи проблемного навчання. На кожному наступному рівні передбачається зростання пізнавальної самостій­ності учнів. Чотирьом рівням проблемного навчання від­повідають чотири етапи просування учнів від репродук­тивної діяльності до творчої.

Перший етап - виконання завдань за зразком. Для трудового навчання цей етап характерно виражений у V і VI класах. Від його організації значною мірою зале­жить успіх дальшого розвитку пізнавальної самостій­ності. Тут потрібно вміло поєднувати репродуктивність і творчість, дотримуватись ряду умов:

-         виконуючи дії за зразком, постійно йти до творчості;

-         самостійну роботу організовувати так, щоб учень, виконуючи завдання, свідомо прагнув досягти мети;

-         під час роботи за зразком, розвивати вміння само­регуляції та самоконтролю;

-         завдання за зразком добирати за принципом зрос­таючої трудності;

-         у процесі виконання завдань, спрямовувати учнів на виявлення власної ініціативи.

Другий етап – "співробітництво" учня з учителем під час виконання завдання. Вчитель організовує активну ді­яльність учнів і в процесі цієї діяльності розвиває в них пізнавальну самостійність.

Третій етап - самостійна активність учнів (учні виконують завдання без допомоги вчителя, але під його ке­рівництвом).

Четвертий етап - творча активність. На цьому етапі найбільш повно виявляються пізнавальні здібності учнів, розвивається вміння самостійно "бачити" проблеми, фор­мулювати й доводити їх, застосовувати знання на прак­тиці .

Використання проблемного методу навчання дає свої результати:

1.     Спонукає учнів до самостійного пошуку елементів знань. У цьому процесі вони почуваються першовідкривачами, дослідниками, самодостатніми на противагу «споживачами» знань, які зумовлюються репродуктивними методами навчання.

2.     Сприяє залученню учнів у творчий процес.

3.     Активізує пізнавальну діяльність учнів.

4.     Забезпечує інтерес учнів до навчання.

5.     Збільшується результативність навчальних досягнень.

Мої учні кожного року є учасниками районної олімпіади з трудового навчання. Збаровський Андрій здобув у районній олімпіаді ІІІ – місце.

             

Я, Петро Миколайович, вчитель Мякотівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. В даній школі працюю з 2001 року вчителем трудового навчання, Захисту Вітчизни, інформатики. До школи працював в колгоспі інженером 11 років. Перша освіта Рівенський водний інститут 1986-1992 роки. Служба в армії КТУРКВО м. Самарканд 1988-1989 роки. В 2003-2004 перекваліфікація в львівській політехніці за спеціальністю викладач історії та трудового навчання.